Блог tanya-witch

Регистрация

Календарь

<< Январь 2013  

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

На странице

RSS - подписка

1|2

Кінець існування….

Залізний меч у серця
Кайдани болю у душі
І спис холодний у кришталику бутті
Свідомість……

Судоми ріже гострий зульфікар
А мозок проймає алебарда
Руки відсікає злий бердиш
І тіло знищує василіск

Кінець мого страждання
Остання біль моя
Для душі вона
Пронизлива отруйна чакра……

Одинокість….

Розлита кава
На білій скатертині
Палаюча сигарета
В твоїй блідій руці  

Прозорий погляд
У безкінечність стіни
Нема нічого гірше
Ніж відчуття самоти

Стікає краплями дощу
Гаряча кров з руки
І срібний ніж паде додолу
Ти сама уже навіки………

Поцілунок яду

Відьма…..вона манить за собою..Заворожує поглядом,півусмішкою з-під якої видно гострі,кутні зуби,поглядом з очей :темних,в яких тонуть яркі сонячні промені,її довге,пряме волосся допвнює повністю композицію завойовниці.

Хижий,трохи вовчий і повністю вбивчий погляд.Вона манить за собою у пропасть,у глиб лісу.Він іде на свій інстинкт,не бачачи нічого крім неї,запах роз зводить його повністю з розуму,а від її погляду він зовсім втрачає розум….

Яд…він швидко діє…підступна посмішка…

вона обертається і йде геть… облизує губи і зникає……

 

«Я вбила тебе,просто вбила……»

 

 

 

 

 

* * *

Ложится белый снег 

На заколдованную землю

Ступаю тихо по снегу

Иду к нему…

Не знаю где он,как он…

Я потеряла взгляд его глаз

Который замедляет

Действия кружащегося света

Хрустит под ногами снег

Я медленно иду на встречу ветру

Люблю его,люблю

Тихонько слезы лью

Твой дикий взгляд перед глазами

В котором зверь живет

Никто не знает кто ты…

Ты загадка для всего окружающего

Ты черный ангел 

Мой ангел хранитель

Мое существование

Стою на крыше

Ветер развивает волосы

Засохшая слеза на щеке

И красная роза на белом снеге…


Безодня

    Борсаюсь у воді..Холодна вода понизує тіло…ще трішки і вона донесе мене до краю водоспаду….
         Гаряча чорна кава,вона обпікає язик…великими глотками проникає всередину,роблячи гіркий смак..Так як життя,яке пронситься перед очима…холодне,жорстоке…воно як безпощадна тварина,яка пожирає повністю…
        Останні хвилини до пропасті…гострий камінь прорізає ногу…тепла кров зливається з льодяною водою…роблячи її блідо червоною…
        Вечір…Червоне вино ллється в прозорий бокал.Воно солодке але одночасно його терпкість задурманює голову…так як любов — спочатку страсною горіччю кидається на тебе,а потім потроху одурманення відходить і настає пустота…одиночність душі…
         Уже пропасть… я ловлусь за дерево і вишу над безоднею,а вода вдаряється об каміння внизу…
         Перед очима проноситься дитинство…юність…друзі…найближчі люди…все це проходить перед очима…бджолиним ядом вражає серце..що більше ніколи не побачу нікого з них…
        В голові проходить думка…висіти тут я можу довго…але для чого?
я заплющую очі і відпускаю руку…тіло летить вниз..куди?уже неважливо..через декілька секунд згасне вогник життя…
       Литке алоє…береш його гілочку і здушуєш….. з неї виходять останні живі часточки.Вони падають на холодну землю і зникають…так як і життя воно дається,а потім просто в непідходящий час забирається.Цей листочок алоє,він хоче жити!Але є щось вище над ним,яке бере і позбавляє його цього задоволення.
      Розплющую очі…дивлюсь кругом себе,Я знаходжусь в замку…холодні кольори кімнати надають ще більшого остраху..«Де я?»
      «Ти в моїй бездні…» - де немає виходу..або смерть або вічне життя..з ним?
      Що ж вибрати?Підходжу ближче до вікна…потроху заходить темрява і уже видно місяць…кругом ліс..
      Мінерал….пачка сигарет..дна по одній зникають вони.дурманять голову,роблять так ніби нічого не сталося…Просто розслабляють тіло….яке перестає переживати..нікотин заповнює легені і білими клубками ростворяється в повітрі ..
      Він підходить ближче….чую його важке дихання……це дихання звіра..передімною стоїть великий мохнатий звір,він проводить нігтем по рані…«тепер ти така як я…!»
Ти в моєму володінні,тобі не вибратись з відси…..а померти тобі я не дам……
     Догоряє свічка..згасає,настає темрява…

Загублена у вічність

Ніч….стук у вікно..Чорна постать приблизилась до мого ліжка.
- Вставай!Пішли!
Ледве відкриваю очі,постать бере мене за рукуі ми зникаємо….
Стою на вершині кар*єру..босими ногами на снігу…Тіло заніміло від холоду…….
Він підходить ближче до мене..я уже відчуваю його доторки до моїх плечей.Тіло віддається йому в руки,я уже не можу контролювати його…..його палкі поцілунки повністю зводять з розуму…тіло в пориві страсті….а душа кричить зупинитись…….
«Ти будеш зі мною на вічно……!«- ці слова повністю зводять розум…
До тіла повертається свідомість…
«Стоп!Зупинись!Я не можу провести з тобою вічність……але….»
Він відштовхує мене і я падаю голими руками в сніг…..
«Тобі відрізати шматок серця????Приправити цукровою пудрою…дати запити кров*ю розведеною з ванільним цукрром???Солодко неправда ж?»
«НІ!Мені потрібна ти!Твої очі в яких можна втонути….твоя безмежна душа в якій можна загубитись,ти лабіринт,який немає виходу….Але ти загублена у своїй вічності,ти незнаєш хто тобі потрібен!»
Він обертається і йде….
«Я не можу провести з тобою вічність…..але я можу попробувати це зробити…» говорю йому вслід…….він зупиняється і обертається…підходить до мене…бере мою руку і ставить собі на серце…..
«Чуєш?Як воно б*ється?зроби так,щоб воно не зупинилось….не дай йому зупинитись……підживлюй його,бо тільки одна ти можеш це зробити….
Ти володарка мого світу….»
Він падає на коліна і ніжно цілує мою руку…Я теж опускаюсь і обнімаю.
«Я не відпущу тебе ніколи……»
А в душі я все ж та загублена у вічності особистість…..


Black Angel

Космічна пиль

Вкриває образ твій

Краса очей прозорих

Втонути можна в них

Вгубитись у зірках-планетах

Влюбитись у трави безодні

Краси гнучкості тіла



Моя любов ти

Гірка й солодка

Палюча й ніжна

В осколках дзеркал тисяч зір

В очах всесвіту краса

Дурман полину в голові





Ти образ ангела із зір

Не світлого,а темного

Який кроваво плаче

Лавами з вулканів на землі

Космічний пил зірок

Ти ідеал моїх сновидінь

Ти Чорний Ангел неба…..




for Black Angel

Війна

(перший вірш,переважно з моїх вуст тільки проза)


Чорним вороном летить

Темрява на всесвіт

Вкриває на шляху все тьомою,

Чорною,кривавою пітьмою

Біліють де-не-де могили

Із них скилети вилізають

На битву,на війну за волю

За добре панування в світі

На небі заіскрились зорі

І падають на землю…вниз

Місяць не витримує болю

І фази міняє через день

Лютує космос-сам не свій

Вогненними шарами обдирає землю

Щоб знищити все зло одвічне.

Море крові  понесла вода

Не витримала болю….розійшлась

Укрила все живе на світі

Під одіяло чистої води

«Спи земле,нехвилюйся….»

З рікою крові понеслися трупи

Багато їх з добра і зла

Невинно впавши на бою

За Господьство хазяїна свого…

Не витерпів вогонь одвічний

Понісся зверх води могучі

Спаливши все живе,що

Поверх води було

Не стало і повітря…

Щезло для зла

Здушивши не один десяток

Демонів пекельних

Не вгамувалось,понеслось

Кудись туди в кінець всесвітній

Де не ходила ще людина

Туди де не течуть кроваві ріки

Повновладців за владу

Не витерпіла матінка Земля

Розійшлась…..

Затихло все………

Не стало гаміру і шуму

Одвічний мертвий спокій…..

Тишина……

Яку порушив одинокий крик кажана…

1|2



В 2012 году турецкая недвижимость пользовалась огромным спросом среди россиян.,  Железнодорожные грузоперевозки Биробиджан . Выбирайте удобный вам вариант.,  на agroum.ru Электрогенератор dy4000l agroum.ru